Кам'янське. СЗШ № 40


запам'ятати

 


Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Подорожуємо рідним краєм

 

 

Як тебе не любити, Києве мій_____________________________________

 

Уявити Україну без Києва – неможливо. Оглянути весь Київ за два дні – нереально. Не побачити Київ – не долучитися до історії нашої Батьківщини. Учні нашої школи дуже люблять подорожувати. І, звичайно ж, давно мріяли відвідати славетне місто—Київ, столицю нашої Батьківщини.

І ось нарешті настав довгоочікуваний день осінніх канікул—25 листопада, коли школярі вирушали у подорож  потягом «Дніпро—Київ» до столиці України. Ніч минула непомітно—і ми в Києві. На пероні нас зустріла екскурсовод Наталя Борисівна Попова—доцент кафедри соцільно-гуманітарних дисциплін КНІФС. Зайшовши до київського вокзалу, ми побачили величезні зали, ескалатор, фонтан. Усе навкруги було величним, грандіозним—нашому подиву не було меж.

Але на нас вже чекав автобус, і ми вирушили на оглядову екскурсію столицею. Багато пам’яток архітектури та культури відкрилося нашим очам разом із першими променями вранішнього сонця: Володимирський, Софійський та  Михайлівський Золотоверхий собори, Андріївська та Десятинна церкви,  Золоті Ворота, Національний академічний театр  опери та балету  тощо.

            Останньою зупинкою оглядової автобусної екскурсії була Києво-Печерська Лавра. Багато білокамінних церков із золотими куполами розташувалося серед купи дерев на лівому березі Дніпра. Справжні ченці в чорному одязі, багато прихожан, дзвони і служба Божа у храмі причарували наші душі. Ми побували у нижніх та дальніх печерах, де на власні очі побачили нетлінні мощі святих угодників. Кажуть, що тут похований Нестор-літописець і Ілля Муромець. Києво-Печерська Лавра заворожила нас своїм масштабом, величчю, вишуканістю. Це місце пронизане давниною, тому атмосфера тут  незвичайна. Саме тут відволікаєшся відбуденних проблем та знаходиш душевну гармонію. 

На території Києво-Печерськогоісторико-культурного заповідникадіють багато музеїв та виставок, деякі з них ми відвідали.

Ввечері першого дня  ми здійснили прогулянку на Майдан Незалежності – головнуплощуміста, серце не лишеКиєва, але й України. Згадали трагічні події Майдану 2014 року, «Небесну сотню»--людей,які боролися за людські цінності, які гинули за честь, за волю, за право бути народом. Ми вшанували пам’ять про них хвилиною мовчання.

Майдан – не тільки важлива історична частина столиці, але й місце, де розташовані  головні офіційні установи нашої держави. Ми насолодилися можливістю неспішно прогулятися Майданом і Хрещатиком (нас не лякав навіть дощик із снігом того дня), багато учнів вперше познайомилися з роботою Київського Метрополітену, відчули«атмосферу» великого міста (потрапили у затор, коли київляни поверталися додому після робочого дня).  А далі була смачна вечеря у «МакДональдзі», фотографії на згадку, сувеніри на пам’ять…

Вранці другого дня, поснідавши в хостелі «Гаріс», ми сіли у наш зручний автобус і відправилися в музей народної архітектури та побуту України—Пирогово. Це справжня казка під відкритим небом. Тут представлені різні регіони  України: Полтавщина, Полісся, Карпати, Слобожанщина, Наддніпрянщина, Поділля, Південь.

Майже сотня будинків, побудованих у різні часи, зібрані  в одному з найбільших у Європі музеїв.Окрім колишніх помешкань, на території музею знаходяться церкви, дзвіниці,  млини, кузні, сільська школа та інша народна архітектура. Не оминули ми і садибу, яка належала онукустаршого брата Т.Г. Шевченка. В ній збереглися особисті речі родини Кобзаря.

Побачити все за один день просто неможливо, адже загальна довжина екскурсійних маршрутів сягає понад 12 км.

Побувавши у гостинному музеїПирогово, згадуєш слова видатного письменника О. Довженка: «Мені жаль розлучатися з тобою. В тобі так гарно пахло давниною, рутою-м'ятою, любистком. І добра щедра піч твоя пахла стравами, печенимхлібом, сушенимияблуками…».

Але час швидкоплинний, і нам треба було рушати далі…

Старшокласникам хотілося  побувати у Межигір’ї—приватній резиденції колишнього президента. Казкові володіння біглого Януковича виглядають сьогодні чудово і буквально заворожують мальовничими видами.Їх територія величезна, тому, звичайно,обійти її всю ми булине в не в змозі. Тут є все: поле для гольфу  і музей автомобілів, зоопарк і стайня, качина ферма і фазанарій, яхтовий і кінний клуби, тенісний корт і мисливські угіддя, спортивний та банний комплекси.  (Тільки незрозуміло: навіщо стільки потрібно було одній людині?).

Школярі із задоволенням  насолодилися красою ландшафтного парку, побачили рідкісних плаваючих птахів, занесених до Червоної книги, «золотих» рибок,  чудові озера та  водойми з фонтанами та водоспадами. Природанавколопросто радувала  око.Побували ми і біля  відомої «Хонки» – клубного  будинку Януковича. Порядпобачили руїни Парфенона (храму в Греції).

Що може бути краще прогулянки осіннім парком? Тому ввечері ми вирішили відправитися  до Маріїнського парку.Під час пішохідної екскурсії учні дізналися від екскурсовода багато важливої нової інформації. Маріїнський палац, побачений нами, вразив своєю красою та самобутністю.Ажурний місток закоханих привів школярів до казкового парку, де сиділа величезна Жаба (ми залишили їй «копієчку», щоб ще раз повернутися в ці місця). Біля дерева з Жар-Птицею ми загадали свої заповітні мрії, які обов’язково здійсняться.

Вечоріло, ставало темно, ми спускалися до Арки Дружбинародів.

Нам треба було вже пакувати свої валізи і їхати на вокзал. Зовсім не хотілося прощатися з Києвом, але наша подорож добігала кінця. І ось вже ми, стомлені, але щасливі, у потязі Київ – Дніпро. 

Ця подорож залишила приємний слід у наших серцях, подарувала такі яскраві враження та позитивні емоції, які не зітруться із пам’яті і пронесуться нами через усе життя. Ми не говоримо: «Прощавай, столице!», ми промовляємо: «До наступної зустрічі, незабутнє місто Київ!»

 

Подарок осени_________________________________________________

 

Осенние каникулы в этом году начались неожиданнои сразу преподнесли нам, ученикам 7-А класса, подарок в виде экскурсии в г. Запорожье.

Наше путешествие началось с посещения единственного сохранившегося до нашего времени большого днепровского острова – о.Хортица, на котором стояли отряды запорожских казаков.
ЗапорожскаяХортица – это обобщенный образ всех сечей на Днепре. Историко-культурный комплекс на о.Хортицапредставляет собой типичное казацкое сечевое укрепление с оградой из огромных бревен, мощными воротами, сторожевыми башнями, опоясанный высоким валом и рвом.  Здесь есть множество объектов: и ремесленно-торговое предместье, где находятся корчма, шинки, лавки, гостиница «Греческая хата», и главная святыня казацкого Запорожья – Свято-Покровская церковь, которая была построена на средства последнего кошевого атамана Запорожской Сечи Петра Калнышевского.
      Побывав на о.Хортица, мы узнали, что здесь запорожцы прятали свои клады, о которых бытует множество таинственных забавных историй. Клады прятали в личилах, оврагах и балках. Например, в голове острова возле «величенькой» могилы, ночами часто показывался клад в виде огненного казака с саблей. Выше Змеевой пещеры нашли спрятанные золотые монеты. Клады все заклинали. Рассказывали, что на камне можно было разобрать слова: « Есть и како, кто возьмет будет кай». Утверждают, что заклятие уже вышло, а брать страшно.
На территории острова много «курганских» различных эпох. Это могильные холмы, насыпанные над древними захоронениями. Точно известно, что на Хортице побывал великий украинский поэт Т.Г. Шевченко. Где именно он ходил по острову не известно, но народная молва связывает с Кобзарем так называемую «Тарасову стежку».
        Побывали мы и около 700-летнего дуба, который по праву считается визитной картой Хортицы. Народная молва утверждает, что под кроной гиганта запорожские казаки сочиняли знаменитое письмо турецкому султану.
Экскурсия на Хортицу дала нам возможность больше узнать об истории казачества, наших знаменитых предках.
После Хортицы мы продолжили знакомство с               г. Запорожье: проехали по самому протяженному проспекту в Европе, побывали в красивых уютных парках и скверахЗапорожья, сфотографировались у памятников Учительнице, Сталевару,  на лавочке «Єднання». Понравилось нам и в Батаническом саду, где мы полюбовались удивительными и необычными для нашей местности растениями и цветами.
Интересной оказалась экскурсия в  музей «Ретро-автомобилей». Все представленные в нём экспонаты на ходу. Автомобили  неоднократно участвовали в выставках и автопробегах. Выставка насчитывает более 60 моделей раритетных автомобилей 20-80 годов прошлого века. Кроме этого в музее хранится военная  техника,авто ручной работы, экспонаты, существующие в единственном экземпляре.
Сотрудники музея считают  изюминкой самолет из фильма «В бой идут одни старики» с нотным станом и звездочками на фюзеляже.
      Мы в восторге от такого подарка Осени. Экскурсия расширила наш кругозор, дала нам возможность больше узнать об истории нашей страны.
Советуем всем обязательно посетить город Запорожье.

 

На свято Миколая до Львова______________________________________

Наприкінці року (19-22 грудня) учні нашої школи на чолі з класним керівником 8-А класу Лозовською Л. В. побували на екскурсії у культурній столиці України – «місті Лева».

Це була незабутня подорож, залишилось багато приємних вражень. Кажуть, Львів схожий на Відень або Краків, що в ньому є щось від Праги, а собори подібні до римських. Можливо, так воно і є. Львів - особливий. Дорога потягом була не коротка, але ми не сумували. Прибувши до Львова, відразу опинилися у величній будівлі львівського залізничного вокзалу, яка є пам’яткою архітектури початку ХХ століття. Під час автобусної екскурсії містом школярі змогли насолодитися вранішньою красою величних львівських споруд: соборів, храмів, церков. Особливе враження справили Церква святих Ольги і Єлизавети та Собор святого Юри. Коли ми зайшли до останнього, то там було дуже людно і проходила ранкова недільна служба.

Нам здалося, що ми потрапили на зйомки художнього фільму, таке багате і яскраве було оздоблення всередині. Потім ми вирушили до Високого замку – старого тінистого парку зі старовинними руїнами та оглядовим майданчиком на горі, що височить над містом. Коли ми піднялися довгою спіральною доріжкою, то змогли оглянути панораму старої та нової частини міста з висоти пташиного польоту. Екскурсовод розповіла нам багато цікавих історичних фактів та легенд про заснування міста. Ми змогли  переконатися в тому,  що Львів - це місто левів , їх налічують близько 4000 одиниць. Звичайно ж, леви не справжні, а лише їх скульптури, але вони зустрічаються повсюди. Особливим місцем став Личаківський цвинтар. Ми побували на могилах відомих людей, видатних українських письменників, діячів культури та мистецтва: С. Крушельницької, І.Франка, М. Шашкевича, І. Крип’якевича, В. Івасюка, А.КосАнатольського та ще багатьох інших. Школярі відвідали Національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької. На концертній програмі «З нами – Бог! Розумійте,  народи..!» почули колядки та щедрівки народів світу. Учні змогли насолодитися красою і величчю архітектурних споруд та відомих пам’яток Львова: Латинський кафедральний та Домініканський собори, Бернардинський монастир, Єзуїтський та Римо-Католицький костели, Вірменську та Успенську церкви, Каплицю Боїмів, Ратушу, Будинок вчених та Палац Потоцьких тощо.

У Львові ми побачили, де народжується кава, поласували солодощами на фабрицімайстерні шоколаду, відвідали старовинний музей-аптеку, побували у місці, де винайдена перша гасова лампа в Європі, не забули заглянути і в славнозвісну «Криївку», познайомилися з одним із найстаріших вищих навчальних закладів України – Національним університетом І.Франка. Протягом двох днів ми жили на пр. Шевченка, в апартаментах «Під святим духом», майже у центрі міста, де з’явились перші львівські готелі, ресторани, кафе, банки та фотоательє. У кількох кроках від нас знаходилася площа Ринок. Ця частина міста ніби завмерла у часі. Старі будинки, що тісняться між собою, показуючи дивовижні фасади, затишні вулички, вимощені бруківкою, разом з чарівними ліхтарями створюють неповторні відчуття. Ніби ти повернувся у часі на сто-двісті років. Все дихає старовиною. Можна зустріти вуличних музикантів, молодих жінок, переодягнених в костюми старомодних дам, сучасних персонажів. Після вдалих екскурсій учні мали пару годин вільного часу, за який могли придбати сувеніри та подарунки для рідних. Найкрасивіший же Львів саме після заходу сонця. Ввечері запалюються численні ліхтарі, створюючи теплу затишну атмосферу. Усім сподобалась прогулянка вечірнім містом. Ми гарно провели час, дізналися багато цікавого та нового. Ця подорож для нас була незабутньою.  Сподіваємось, що таких поїздок у нас буде якомога більше.


Лозовська Л.В., класний керівник 8-А класу

 

 Наша незабываемая экскурсия в Днепр

_____________________________________________________________________________________________________      

Мы хотим рассказать вам о нашей поездке 11 февраля в Днепропетровск. Мы посетили каток в «Караване» и фабрику кондитерской компании «АВК».

На катке мы вдоволь накатались и получили заряд бодрости и веселья, ведь нашим дружным коллективом мы впервые посещали такое мероприятие. На фабрике «АВК» нам было очень вкусно и интересно! Мы узнали много нового о процессе создания шоколада и были все одеты в солнечные ярко-желтые халатики и смешные шапочки. А терерь обо всём по порядку… Экскурсия на Днепропетровскую фабрику «АВК» началась с инструктажа по технике безопасности. Затем экскурсовод Михаил рассказал нам об истории возникновения шоколада. Сейчас «АВК» - это крупная компания, визитными карточками которой являются такие шоколадные конфеты, как «Парижель», «Королевский Шедевр», «Домиор», «Королевский Шарм», «Креамо», «Трюфель оригинальный», «Шоколадная ночь», «Гулливер» и др. Как их производят, мы увидели в двух цехах Днепропетровской фабрики. Здесь нас поразило буквально все: новейшее оборудование, приветливость сотрудников, чистота в цехах и правила строжайшей стерильности. И, конечно же, восторг вызвали реки шоколада, «умная» машина, упаковывающая конфеты, и целые горы сладостей, едущих по ленте... Помимо интересной и познавательной экскурсии, в каждом зале, куда мы попадали, нас ждала дегустация конфет, производимых в этом цехе. А еще, как и принято у радушных хозяев, от АВК никто не уходит без подарка... Было очень приятно получить после моря шоколадного удовольствия еще и подарок – фирменную шоколадку и игру «Пятнашки» с логотипом «Жувиленд». К сожалению, фотографий у нас осталось немного, т. к. фотоаппараты и телефоны мы оставили в камере хранения. ( Фотографирование в производственных цехах строго запрещено!) Мы остались очень довольны экскурсией. Рекомендуем и вам посетить кондитерскую фабрику «АВК» в Днепропетровске, чтобы своими глазами  увидеть, как делают настоящий шоколад.

 

ПУТЕШЕСТВИЕ НА КОЗАЦКИЙ ХУТОР_________________________________

 

 

Накануне Дня защитника Украины и Дня украинского казачества ребята 2-А и 2-Б классов отправились на экскурсию в село Гречаное Петриковского района, где расположен казацкий хутор «Галушковка».

 С первых минут нашей экскурсии началось знакомство с традициями наших предков. По всем правилам украинского гостеприимства встретили нас хлебом-солью. Украинцы испокон веков считали хлеб символом благополучия, а соль – оберегом от злых сил. Ведущий казак Роман помог ребятам окунуться в быт украинской глубинки, рассказал и показал, в каких условиях жили казаки, поведал о героическом прошлом нашей страны. Его рассказ был интересным и познавательным. После экскурсии по территории хутора, посещения музея, показательных выступлений казаков нас угостили вкусным кулешом. Потом мы стали участниками казацких развлечений и конкурсов, покатались на лошадях, посоревновались в стрельбе из лука.

Впечатлений было много. Просто не хотелось уезжать!

 

 

«Волшебные ноты» зимних каникул


27 декабря, в первый день зимних каникул, ученики 7-А класса совершили увлекательную экскурсию в город Днепропетровск. Вначале мы посетили Дом органной и камерной музыки, который по праву считают подлинным храмом искусства. Хочется отметить, что находится он в одном из красивейших зданий города — бывшем Брянском соборе.
Новогоднее представление «Волшебные ноты зимы» никого из нас не оставило равнодушным. Дед Мороз и Снегурочка поздравили всех ребят с наступающим Новым 2015 годом, а весёлый укротитель гигантских мыльных пузырей порадовал присутствующих незабываемым шоу. Кроме «волшебных нот» органа, мы с восхищением слушали чарующие звуки и других музыкальных инструментов: флейты, бандуры, фагота, скрипки, фортепиано.

После вкусного обеда и прогулки в развлекательном центре «Мост-Сити» мы отправились в гончарную мастерскую Игоря Сухина и Анны Москалец, в которой уже побывали ученики нашей школы. Мы получили незабываемые впечатления от увиденной выставки глиняных изделий, проведённого мастер-класса, услышанной интересной истории о гончарном деле. Каждый из нас смог поработать на гончарном круге, сделать своими руками глиняный шедевр и расписать его по своему вкусу.
Вечером радостные и немного уставшие мы вернулись в родной Днепродзержинск.

 

 

Хто не знає свого минулого,той не вартий майбутнього


 

Сріблястолисті осики шумлять над Оріллю,

Кучерява верба задивилась у воду…

Ти синів зустрічаєш і хлібом, і сіллю,

Рідний краю, найкращий у світі на вроду.

(Василь Сологуб. «Приорілля»).

 

 

Жовтневими днями учні 6-Б та 7-А класів нашої школи разом зі своїми класними керівниками здійснили захоплюючу екскурсію до Царичанського району, де змогли ознайомитися з пам’ятками історії та культури цього мальовничого краю,  звичаями, традиціями, побутом українського народу. І хоч останні дні жовтня були прохолодними, але ні хмарне небо, ні вітер не зіпсували настрій та враження, що залишилися від поїздки.

Спочатку юні мандрівники завітали до Народного музею історії Царичанського району. Експозиція музею складається з п’яти тематичних розділів, які розміщені в окремих кімнатах: «Приорілля у найдавніші часи», «Наш край у 19-20 століттях», «Сьогодення Царичанщини», «Культура регіону», «Флора і фауна приорільських земель». Через предмети, документи, фотоматеріали та картосхеми відображена багатовікова історія краю та людей, що його населяли.

Школярі із зацікавленістю розглядали унікальні археологічні знахідки, які належать до первіснообщинного ладу, зброю та предмети козацької доби, речі, пов’язані з часами Великої Вітчизняної війни. Діти уважно слухали розповіді екскурсовода про історію виникнення сіл району, про видатних людей Царичанщини.                                                       

Наступною зупинкою екскурсійного маршруту стала  казкова гора Калитва - заповідне урочище, яке знаходиться на околиці с. Китайгорода. Адже саме тут, за переказами, колись стояв замшілий камінь, на якому було написано: "Прямо підеш - смерть знайдеш, направо підеш - коня втратиш, наліво підеш - одруженим будеш". А все тому, що в цьому місці розходяться три гілки великого Шовкового шляху, які ведуть до Приазов'я, Криму та Кавказу.  

Гора Калитва - сама по собі унікальний пам'ятник природи, адже утворилася вона в результаті танення льодовика. Вчені знаходили в її околицях останки зім'ятих і обдертих льодовиком стовбурів дерев, а  археологи відкопали тут череп мамонта! Кажуть, що глибоко під Калитвою лежать останки інших доісторичних тварин і навіть козацькі скарби.

                Проїжджаючи вулицею Музейною, учні побачили архітектурні пам’ятки національного значення -- Китайгородські церкви (Успенська, святої Варвари та Миколаївська), які є перлинами Приорільського краю. Ці храми були побудовані у стилі бароко коштом китайгородського сотника Павла Семенова у 60-х роках XVIII століття. Школярі побували в них.

                Далі автобус рушив в село Рудку до етнографічної садиби «Стара хата»,  привітним господарем якої є Тягнирядно Микола Петрович, колишній випускник нашої школи. Ми почули цікаві розповіді хазяїна про українські звичаї, традиції, особливості побуту наших пращурів, отримали незабутні враження від сільського колориту та приємного відпочинку на природі. А наприкінці зустрічі  він пригостив нас смачним обідом – українським борщем, товчениками з м’ясом, вергунами, узваром із сухофруктів.

                Після невеликої розваги на широкому подвір’ї , запального українського танцю на свіжому повітрі ми відправилися на конеферму, яка знаходиться неподалік від господи. Першими, хто нас там зустрів, були коні. Деякі діти вперше в житті доторкнулися до цих благородних тварин руками, гладили їх, годували сіном. Для школярів великою радістю стало катання на конях, а також оглядова екскурсія навколишніми територіями на підводі. Потім ми мали можливість помилуватися рукотворним озером із лебедями, гусями та качками.

Ввечері втомлені, але задоволені всі повернулися додому. Захоплюючі краєвиди царичанського краю надовго залишаться в пам’яті школярів. Ця поїздка була не тільки екскурсією, а й знайомством із природним середовищем, адже не слід забувати, що людина — частина природи.

Отже, всіх, хто підтримує ідею здорового способу життя та хоче доторкнутися до української культури та історії, всіх, хто бажає добре відпочити в українському селі, запрошуємо в гості до Миколи Петровича в с.Рудку. Господар, пан Тягнирядно М.П., завжди радий гостям у своїй садибі.

 

 

Мы обязательно вернёмся сюда снова


 

В последний учебный день октября мы совершили увлекательную экскурсию в авторскую  студию гончарного искусства, которая расположена в городе Днепропетровске. Эта поездка подарила нам уникальную возможность приобщиться к волшебному миру Глины. Безусловно, практически все ребята, которые в этот день были с нами, никогда раньше не занимались этим ремеслом, мало что знали о его премудростях, однако всем нам очень понравилось это занятие.

Сама гончарная мастерская оказалась небольшим помещением, где собственно и изготавливают глиняные изделия, используя для этого, как и во времена наших предков, гончарный круг.

Перед началом  мастер-класса мастер познакомил нас с основным материалом, с которым нам предстояло работать (с глиной, конечно). Мы с интересом слушали его рассказ о гончарном ремесле украинцев, узнали много неизвестных фактов из истории гончарства. После этого мы приступили к практическим занятиям. Понаблюдав, как мастер работает за гончарным кругом, каждый из нас попытался проделать то же самое. По очереди мы садились за гончарные круги и пытались создать своё неповторимое глиняное изделие. Их мы оставили в мастерской для дальнейшей термической обработки – обжига.

Выйдя из мастерской, мы пообещали, что обязательно вернёмся сюда снова.

Лично для меня, ощущения, испытанные во время мастер-класса, были новыми и на удивление приятными. Я и подумать не могла, что гончарное ремесло окажется таким интересным и увлекательным.

Тимошевская Дарья, 9-Б класс.

 

Яркая Арена - 2013


 

 

С 13 по 15 декабря 2013 г.  в Днепропетровском государственном цирке состоялся  III Всеукраинский детско-юношеский фестиваль-конкурс эстрадно-циркового искусства « Яркая  Арена - 2013» .

 

 

В выходной день ребята 4-Б, 5-А, 6-А,Б, 8-А классов  нашей школы (под руководством классовода 4-А класса Белецкой О.Г. и классного руководителя 6-А класса Лозовской Л.В.) посетили праздничный Гала-концерт, который был приурочен к празднованию Дня Святого Николая.

 

Уже третий год подряд юные мастера циркового искусства собираются под куполом Днепропетровского цирка. В этот раз посоревноваться в мастерстве за звание лучшего на профессиональной арене собралось около 25 цирковых коллективов из разных уголков Украины и России. Участники в возрасте от 5 до 25 лет  восхитили присутствующих своими яркими номерами.

 

Наши ребята увидели разнообразные жанры циркового искусства:  жонглирование, клоунаду, гимнастику, акробатику, эквилибр, а также дрессуру животных. Гала-концерт запомнился нам как феерическое и уникальное шоу. От этой экскурсии мы получили заряд энергии и море позитива.

 

       

 

 

Под куполом цирка


В ноябре наш 5-А класс отправился на долгожданную экскурсию в г. Днепропетровск. Там, под куполом государственного цирка, со своей новой программой  выступали артисты большого цирка Азии «Золотая орда». Больше всего нам запомнилось выступление арабских скакунов, пони, «экзотических» верблюдов. Затаив дыхание, мы следили за  ловкими наездниками-джигитами, которые переворачивались вниз головой и на скаку касались руками манежа. Да и сами верблюды чего только не делали: они ходили по бортику манежа,  кружились  на месте и выполняют еще массу различных трюков. А ещё в программе цирка были воздушные гимнасты на ремнях, жонглёры, канатоходцы и, конечно же, весёлые клоуны.

Спасибо нашему классному руководителю, Помазановой Алле Анатольевне, за эту поездку и подаренные нам минуты радости и веселья.

 

 

 

Навстречу «сладкой» жизни


Кто не любит сладости фабрики «Рошен»? А кто из нас не мечтал хотя бы раз в жизни увидеть своими глазами, как их производят. Об этом мечтали и ученики 4-х классов. И вот  давняя мечта ребят сбылась. 24 октября мы побывали  на кондитерской фабрике «Roshen» в г. Кременчуг и погрузились в волшебный мир создания сладостей. С огромным интересом ребята слушали экскурсовода и наблюдали за всеми этапами изготовления конфет «Эклер». А в конце была дегустация сладостей, и каждый из нас получил подарок.

После экскурсии в мир леденцов, карамели и шоколада, мы побывали в музее военной техники, который расположен под открытым небом. Восторженно рассматривали мы экспонаты, среди которых: танки, пушки, «Катюша», истребитель и артиллерийские орудия. Вся эта техника символизирует те военные части, которые принимали участие в освобождении г. Кременчуг.

 

          

 

 

СОФІЇВКА - ВІЧНИЙ ПАМ'ЯТНИК КОХАННЮ...


«…Хто не бачив Софіївки, той не мав повної уяви про те, 

як мистецтво впливає а природу.

Каміння й вода – ось її багатство…»

 

Російський мандрівник І .Долгорукий

 

У старовинному українському місті Умані є мальовничий куточок, який цілком справедливо здобув право називатися чудом України. Справжньою перлиною є дендрологічний парк Національної академії наук України «Софіївка», який17 жовтня, напередодні осінніх канікул, вирішили відвідати учні 6-А, 7-А, 8-Б та 10-А класів нашої школи.

Потрапивши до музею живої природи, юні мандрівники відразу переконались, що в «Софіївці» все нагадує казку. І це справді так, адже кожний куточок парку овіяний міфами і легендами стародавньої Греції та Риму, пов’язаний із переказами та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких. Цю казкову країну називають «раєм на землі» - настільки тут все незвичайне, поетичне і прекрасне.

    

 

На екскурсії ми мали змогу побачити величезну колекцію рослин, зібраних з усього світу, каскади озер і водоспадів. Усі були зачаровані дивовижними пейзажами, численними фонтанами, штучними гротами і вишуканими скульптурами античних богів і богинь. Вразили Партерний амфітеатр, Площа зборів, Єлисейські поля, обеліск «Орел», «Амстердамський шлюз», «Павільйон Флори», «Китайська Альтанка», «Фазанник», «Ахеронтійське озеро», «Рожевий Павільйон», «Грот Аполлона» і підземна річка Ахеронт (саме по ній ми пропливли на човні під землею 200м).

     

 

Дивлячись на навколишню красу і велич, ми не могли повірити, що все це створено людськими руками. Гарна «Софіївка» будь-якої пори року: і у весняне цвітіння, і в літню спеку, і в золоту осінь, і в зимову безмовність.

Тож,  в це місце нам захочеться повернутися в майбутньому ще не раз!

 

 

НЕБАЙДУЖІ ДО ЗОРЯНОГО НЕБА Й РОМАНТИКИ...


 

30 грудня, напередодні святкування Нового року, учні 5-А класу відправилися у казкову подорож до               м. Дніпропетровська. Дівчатка та хлопчики завітали до планетарію, адже давно мріяли доторкнутися своєю романтичною душею до таємниць зоряного неба.


Діти із захопленням слухали чарівний голос оповідачки, яка у доступній та цікавій формі розповіла їм про "зірки зимового неба"; всі присутні поринули у нерозгаданий та такий загадковий всесвіт. П'ятикласники не тільки поповнили свій багаж знань з астрономії, а й ніби побували у незвичному театрі, де акторами були Сонце, зірки, далекі планети, супутники та комети. Після вистави всі бажаючі змогли потримати в руках уламок від метеорита.


Побували школярі і в чудовому храмі Іверської Ікони Божої Матері, який є колискою християнського православ'я Придніпров'я. Діти були здивовані величчю споруди у візантійському стілі, змогли на власні очі побачити чудові святині, які розташовані на території комплексу.

 

 

Величною була і новрічна ялинка, біля якої дівчата і хлопчики залюбки сфотографувалися.

Територія храму сяяла мільйонами вогників та ліхтариків, серед яких можна було розгледіти і ковану карету, і різних казкових героїв, і тварин, і сільські будиночки, і вогненні дерева.

Настрій у юних туристів був святковий протягом усієї екскурсії. Можна з впевненістю стверджувати, що "перший подарунок від Діда Мороза" в Новому 2013 році був чудовий, вдалий і запам'ятається дітям надовго!

 

 


24 октября ученики 5-А, 6-А  и 6-Б классов  побывали на обзорной экскурсии в  Полтаве, а также посетили села  Опошню и Диканьку.

Ребята  увидели  памятник Т.Г.Шевченко,  памятники защитникам Полтавы, а также могилу выдающегося украинского писателя И.П. Котляревского на городском кладбище. Ребята также узнали, что И.П. Котляревский родился, работал и творил в этом городе.

 

Несмотря на прохладную погоду, ученики с удовольствием прогулялись по Ивановой Горе, поднялись на Подольскую Башню, где перед их взором предстала вся красавица-Полтава. Панорама долины Ворсклы с Крестоводвиженским монастырём открылась перед туристами из Белой беседки. Здесь  же в 2006 году возле музея И. Котляревскому установлен памятник воспетой писателями Полтавской галушке.

 

После этого дети посетили поле Полтавской битвы  и  историко-культурный заповедник  «Поле полтавской битвы», где воочию увидели оружие, награды, обмундирование и снаряжение русской и шведской армий, а также личные вещи Петра I  и его сподвижников. Побывали ребята и на Братской могиле русских воинов.

Комфортный автобус доставил ребят в Опошню – столицу украинского гончарства. Все участники экскурсии с удовольствием познакомились с технологией изготовления гончарных изделий. Большое впечатление произвела на  юных  туристов  галерея под открытым небом, расположенная вокруг главного здания музея-заповедника.

 

Но время не ждет и автобус уже следует по направлению к Диканьке, воспетой Н.Гоголем.  Дети узнали, что более 2-х столетий назад  Диканька принадлежала князю Кочубею, на территории усадьбы которого в 1794 году была возведена Николаевская церковь, а в 1980 году в ста метрах от неё была достроена двухэтажная колокольня. В имении Кочубеев  со стороны парадного въезда в честь пребывания русского императора Александра I  были  сооружены  Триумфальные ворота.  К сожалению, лишь малая часть архитектурных  памятников сохранилась до наших дней, так как имение Кочубеев было разграблено  в годы гражданской войны.

Конечно же, времени,  отведённого  для  экскурсии,  недостаточно,  чтобы  в полном объёме получить информацию о достопримечательностях полтавского края, но впечатления от увиденного   навсегда  сохранятся в памяти  ребят.

 

/p

24 октября ученики 5-А, 6-А

Justified /

429/uploads/editor/1741/92405/sitepage_165/images/dsc08283.jpgimg alt=

p class=