Кам'янське. СЗШ № 40


запам'ятати

 

Коли розпочинати підготовку дитини до школи?

 
 

Готовнiсть дитини до школи

 

 Коли розпочинати підготовку дитини до школи? Хто повинен готувати дитину до школи? Чому саме навчати дитину до школи?  

 

Одні вважають, що потрібно починати готувати дитину до школи з трьох років, інші – за рік до початку навчання у школі. Але загалом  все життя від народження до 6-7 років є підготовкою до навчання у школі. Найголовніше – не впадати в крайнощі, формуючи завчасну відразу до навчання у школі. Але й пускати все поволі теж велика помилка, маючи надію, наприклад, на вихователя дитячого садка.  Оцінити рівень готовності дитини до школи можна самостійно або проконсультувавшись  у дитячого психолога. Така перевірка допоможе вам, над чим потрібно ще попрацювати до 1 вересня.
 

Зазвичай тести перевіряють наступні параметри:

 
  •  Розвиток пам’яті (норма при запам’ятовуванні 10 слів/малюнків – 6 та більше слів/малюнків);
  •  чистоту вимови; вміння повторити складні слова; вміння розрізняти звуки в словах;
  •  розвиток мови (багатство словника, вміння скласти оповідь за малюнками, переказати почуте и т.д.);
  •  довільну увагу (вміння працювати над навчальним завданням протягом 10 хвилин, не відволікаючись);
  •  готовність руки до письма (потрібно копіювати нескладні малюнки, нескладні фрази);
  •  розвиток логічного мислення (вміння знайти схожість-несхожість, узагальнити, назвати зайвий з запропонованих предметів; розташувати малюнки, пов’язані сюжетом, в правильній послідовності і т.д.);
  •  просторову орієнтацію (вміння назвати, де  знаходиться предмет – справа, зліва, за, над, під і т.д.);
  •  загальну поінформованість дитини про оточуючий світ;
  •  елементарні математичні навички (порядковий рахунок до 10, у прямому та зворотному порядку; вміння вирішити нескладну задачу за допомогою предметів).
Оцінюють також, що саме цікавить дитину у школі (можливість отримати нові знання або дитину цікавлять лише зовнішні атрибути – новий рюкзак, цікавий пенал и т.п.); як дитина контактує з незнайомими дорослими та дітьми; який у неї особистий темп роботи та багато іншого.
 

Дитина вважається неготовою до школи, якщо вона:

 
  •  вона налаштована лише на гру;
  •  недостатньо самостійна;
  •  занадто збудлива, імпульсивна, некерована;
  •  не вміє зосередитися на завданні, зрозуміти словникову  інструкцію;
  •  мало знає про оточуючий світ, не може порівняти предмети, не може назвати узагальнююче слово для групи знайомих предметів и др.;
  •  має серйозні порушення мовного розвитку;
  •  не вміє спілкуватися із однолітками;
  •  не хоче контактувати із дорослими або, навпаки, занадто контактний.
Зазвичай, коли говорять про «шкільну»  готовність дитини, мають на увазі головним чином про інтелектуальний розвиток. Але є ще одна не менш важлива сторона. І пов’язана вона з психологічною підготовкою дитини.
 

Ось на які моменти потрібно звернути увагу.

 
  •  Важливо, до школи у дитини було достатньо різноманітного досвіду спілкування з незнайомими людьми – и дорослими та дітьми. Давайте дитині можливість практикуватись у встановленні нових контактів. Це може відбуватися у поліклініці, магазині, на площі.
  •  Деякі діти губляться, не маючи навиків «виживання в натовпі» (зайдіть в будь-яку школу на перерві). В якості тренування час від часу можна взяти сина або доньку на велику вечірку, відвідайте з дитиною аеропорт або вокзал,частіше відвідуйте громадський транспорт і т.п.
  •  Не секрет, що оточуючі люди не завжди доброзичливо ставляться до інших. Навчайте дитину не губитися, коли її  критикують  або дражнять. Готуйте її до того, що в школі вона може зіштовхнутися із негативними оцінками її роботи. Тобто вдома важливо мати досвід і похвали і осудження. Головне, щоб малюк розумів: критикуючи його, ви даєте оцінку не його особистості в цілому,   а конкретному вчинку. Чудово, якщо обрана достатньо стійка позитивна самооцінка. Тоді на зауваження чи на не дуже високу оцінку вчителя дитина не образиться, а спробує щось змінити.  
  •  Важливо для дитини вміти виражати свої потреби словами. Вдома оточуючі розуміють вашу дитину з полу слова чи по виразу обличчя. Не слід чекати того самого від вчителя чи однокласника. Просіть малюка повідомляти про свої бажання словами, по можливості організуйте такі ситуації, коли їй потрібно було б попросити про допомогу незнайому дорослу людину або дитину.
  •  У школі ваша дитина нерідко буде потрапляти в ситуації порівняння із однолітками. Значить, слід іще до школи поспостерігати за нею в іграх, включаючи ситуації  конкурування з іншими дітьми. Як вона реагує на успіх чи невдачу.
  •  Намагайтеся, щоб ваша дитина звикла працювати самостійно, не потребуючи постійної уваги і заохочення зі сторони дорослого. Бо на уроці вчитель навряд зможе приділити кожній дитині однакову кількість уваги.  Поступово припиняйте хвалити дитину за кожний крок в роботі -  хваліть за готовий результат.
  •  Привчайте дитину спокійно сидіти і працювати протягом певного часу. Включайте в розпорядок дня різноманітні  заняття, чергуючи спокійну діяльність з рухливими іграми. Особливо це важливо для збудливих, рухливих  дітей. Поступово вона звикне до того, що кричати і бігати можна в певний, «голосний» час. Тоді вона буде здатна і в школі дочекатися перерви.
  •  З перших днів  ваш першокласник буде почувати себе впевнено, якщо завчасно привчити її елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчіть правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінках зошита і книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, рахувати кількість клітинок і рядків і т.д.
  •  Слід пам’ятати ось про що. При вступі до загальноосвітньої школи дитина не повинна вміти читати, писати чи рахувати. І все ж новий вступ до школи це новий важливий період в її житі і краще розпочинати цей період з відчуття   «Я можу зробити це або це», чим з відчуття «Я не можу нічого, що вміють інші діти».