Дніпродзержинськ. СЗШ № 40


запомнить

 




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Шкільне навчання для дитини

 

Вiзуали, аудiали, кiнестетики

 

Шкільне навчання для дитини – це загалом процес сприйняття та засвоєння запропонованої інформації.В залежності від особливостей сприйняття і переробки інформації людей розподілили на чотири категорії.

 

Візуали – люди, які сприймають більшу частину  інформації з допомогою зору.

 

Аудіали – те, хто загалом отримують інформацію через слуховий канал.

 

Кінестетики – люди, що сприймають більшу частину інформацію через інші відчуття (смакові, нюхові, дотикові відчуття) і з допомогою руху.

 

Дискрети в цих людей сприйняття інформації відбувається загалом через логічне осмислення, з допомогою цифр, знаків, логічних доводів.

 

Ця категорія людей найменш розповсюдженіша. Серед школярі цей вид сприйняття взагалі рідко зустрічається.
 

Чому важливо знати, яким чином ваша дитина сприймає світ?

 
  •  На уроці вчитель може представляти інформацію дітям, використовуючи всі канали сприйняття: і зір, і слух, і руховий канал. Тоді у кожної з цих дітей є шанс засвоїти хоча б частину цих повідомлень. Зазвичай так і відбувається. Цей шанс  значно підвищується, якщо, наприклад, вчитель і учень – візували (або аудіали). Кінестетиків, нажаль, серед педагогів взагалі небагато, а в середніх і старших класах їх практично не має (якщо не рахувати вчителів фізкультури та праці).
  •  Від того, який канал у дитини ведучий, залежить багато важливих навичок. Наприклад, читання  чи письмо.
  •  Особливості розумової роботи суттєво відрізняється у людей з різними типами сприйняття (наприклад, рівень відволікання, особливості запам’ятовування і тд.).
  •  Якщо батьки і вчителі  знають, до якої категорії належить дитина, їм легше будувати з ним відносини. Багато чого  стає зрозумілим: чому виникають проблеми з дисципліною, чому ми «говоримо на різних мовах», як правильно заохочувати дитину чи робити їй зауваження і т.д.
  •  

На що слід обов’язково звернути увагу?

 
  •  Словник спілкування. Візуали у своїй мові використовують іменники, дієслова, прикметники пов’язані із зоровим аналізатором (дивитись, спостерігати, картина, на перший погляд, прозорий, яскравий, кольоровий, як бачите і т.д.). Для аудіала характерно застосування слів, які пов’язані із слуховим аналізатором (голос, послухайте, обговорювати, мовчазний, тиша, гучний, мелодійний і т.д.). Словник кінестетика включає слова, які описують почуттями  чи рух (хапати, м’який, дотик, гнучкий, гарний аромат і пр.).
  •  Напрямок погляду. У візуалів при спілкуванні погляд спрямований зазвичай у гору, у аудіалів – посередині, у кінестетиків – вниз.
  •  Особливості уваги. Кінестетику взагалі важко сконцентрувати свою увагу, і його можна відволікти чим завгодно; аудіали легко відволікається на різноманітні звуки; візуали майже не відволікаються на різноманітні шуми.
  •  Особливості запам’ятовування. Візуали пам’ятають те, що бачили, запам’ятовує картинку або образ. Аудіал – те, що обговорював, почув; запам’ятовує слухаючи. Кінестетик пам’ятає загальні враження; запам’ятовує рухаючись.
  •  Є ще такі характеристики, як поза, якій  людина надає перевагу, рухи тіла, тембр голосу, темп речі.   
А скільки можливостей у вчителя і в батьків поспостерігати за дітьми у їх повсякденному житті! Наприклад, поспостерігайте , як діти записують домашні завдання.
Наприклад, воно написане на класній дошці.
Візуал: слухняно відкриє щоденник і запише, точніше, перепише з дошці те, що задано додому. Він надає перевагу візуальній інформації і йому легше запам’ятати інформацію записавши її на аркуші.
Аудіал: якщо захоче записати домашнє завдання в школі, то, скоріше усього, перепитає у сусіда по парті,  що задали. Все, що він почує запише  до щоденника. Вдома може «сісти на телефон» і узнати про те, що задано, у однокласників. Чи попроси це зробити батьків і переказати йому.  
Кінестетики: найчастіше довго риється у портфелі, дістає з відти підручник, знаходить необхідну сторінку и прямо в підручнику обводить потрібний номер завдання.

 

Багато інформації дає спостереження за дітьми на перерві.
Візуал: частіше всього остається в класі, якщо більшість  учнів виходить з класу. Для нього головне -  можливість спокійно зануритись у свої зорові образи. Але йому можуть завадити галасливі діалоги аудіалів чи рухливі ігри кінестетиків. Тоді він надасть перевагу вийти на коридор, де буде спостерігати за іншими дітьми або буде роздивлятися інформацію на стенді.
Аудіал: використає перерву, щоб наговоритися і погаласувати. Особливо якщо на попередньому уроці довелось «тримати рот на замке». Для кінестетика перерва потрібна, щоб розім’тися і порухатися.Про що говорять ці спостереження? Не треба змушувати всіх дітей водити хороводи чи слухати тиху музику. Кожна дитина інстинктивно обирає підходящий їй спосіб відновлення сил.
Також індивідуально потрібно підходити до кожної дитини і в навчанні.

 

Спеціалісти говорять:
  •  від візувала можна вимагати швидкого рішення задач;
  •  від аудіали – швидкого повторення почутого ним матеріалу;
  •  від кінестетика краще не чекати ні того, ні іншого – він потребує іншого ставлення, йому потрібно більше часу і терпіння зі сторони вчителя і домашніх!
  •  
При виконанні роботи на уроці чи вдома рекомендується:
  •  візуалу  слід мати під рукою листок, на якому він в процесі осмислення і запам’ятовування матеріалу може креслити, штрихувати, малювати і т.д.;
  •  аудіалу не слід робити зауваження, коли він в процесі запам’ятовування видає різноманітні звуки, рухає губами – так йому легше виконати завдання;
  •  кінестетика не слід змушувати довго сидіти нерухомо; обов’язково слід давати йому можливість моторної розрядки (сходити за крейдою, журналом, написати на дошці, вдома – сходити в іншу кімнату и т.д.); запам’ятоаування матеріалу у нього легше відбувається під час руху.
  •  
 Враховуючи вище сказане важливо спілкуватися з дитиною на «її мові»:
  •  з візуалом викоритувуйте слова, які описують колір, розмір, форму, місце розташування; виділяючи кольором різноманітні пункти чи аспекти змісту інформації; записуючи дії, використовуючи схеми, таблиці, посібники з малюнками і ін.;
  •  з аудіалом використовуйте варіанти  зміни голоса (гучність, паузи, висоту), відображаючи тілом ритм мови ;
  •  з кінестетиком використовуйте жести, дотики і типову для них повільну швидкість мисленнєвих процесів; пам’ятайте, що кінестетики навчаються використовуючи м’язову пам’ять, чим більше перебільшення тим краще для запам’ятовування; дозволяйте їм програвати в ролях частини інформації.

 

Зауваження теж слід робити дитині з врахуванням її типу сприйняття:
  •  візуалу краще покачати головою, погрозити пальцем;
  •  аудіали – сказати тихо «ш-ш-ш»;
  •  кінестетику – положити руку на плече, поплескати по ньому.
Зрозуміло, будь-яка людина у своєму житті, і дитина в тому числі, використовує найрізноманітніші канали сприйняття. Він  може бути за своєю природою візуалом, але це не означає, що інші органи почуттів у нього практично не працюють. Їх можна і потрібно розвивати. Чим більше каналів відкрито для сприйняття інформації, ти ефективніше іде процес навчання.